Європейські лідери виступили проти вимог Росії переглянути систему безпеки на континенті в рамках переговорів про завершення війни в Україні. У європейських столицях вважають, що чинні принципи безпеки були підірвані російським вторгненням, а не недоліками самої системи міжнародних відносин. Про це у четвер, 12 листопада, повідомляє Financial Times на тлі IX саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні.
Росія домагається включення в мирні переговори обговорення нової архітектури європейської безпеки, що передбачає обмеження на розширення НАТО і розміщення військ альянсу. Москва наполягає, що відповідні домовленості мають стати частиною ширшого врегулювання відносин із Заходом. За інформацією видання, Володимир Путін і його помічник із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков дали зрозуміти американським представникам, що обговорення нового порядку безпеки необхідно розпочати ще до досягнення мирної угоди щодо України.
Зокрема, російська сторона вимагає переглянути підходи до розширення НАТО, військовій присутності західних держав поблизу російських кордонів і розміщенню сил альянсу на східному фланзі. Європейські політики побоюються, що Москва намагається використати переговори про припинення війни для отримання ширших поступок, що зачіпають безпеку і суверенні права держав НАТО. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європа не потребує створення нової системи безпеки з нуля.
За його словами, раніше діючий порядок був зруйнований саме діями Росії.«Тут немає необхідності винаходити велосипед», — підкреслив Кошта під час виступу на саміті в Дубліні. Він нагадав, що європейська система безпеки ґрунтується на принципах Гельсінського заключного акта 1975 року, включаючи суверенну рівність держав, непорушність кордонів, територіальну цілісність і відмову від застосування сили. За словами голови Європейської ради, ці положення залишаються обов'язковими умовами для досягнення справедливого і сталого миру.
Кошта також підкреслив, що Україна, як і будь-яка інша суверенна держава, має право самостійно визначати своїх партнерів, союзників і подальший політичний розвиток.«Часи зон впливу в Європі давно минули», — заявив він. Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас також виступила проти обговорення довгострокового устрою європейської безпеки до припинення бойових дій в Україні. За словами Каллас, першим кроком має стати припинення вогню і російських атак на цивільне населення.
Лише після цього можна переходити до обговорення мирної угоди і ширших питань безпеки на континенті. Окремі розбіжності пов'язані з участю європейських держав у переговорах. Президент України Володимир Зеленський попередив, що контакти США і Росії не повинні перетворюватися на обговорення майбутнього Європи без самих європейців.
Американські представники Стів Уіткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі з Путіним 12 листопада повідомили про зацікавленість Вашингтона в залученні європейських країн до подальших консультацій. Однак у Європі поки немає єдиної позиції щодо того, хто саме має представляти континент на переговорах з Росією. За словами Кошти, європейська сторона повинна діяти спільно, за участю національних урядів, інститутів Євросоюзу і НАТО.
Голова Європейської ради також підтримав ініціативу президента Франції Емманюеля Макрона про підготовку декларації ключових принципів майбутньої європейської безпеки. Документ має закріпити підходи, яких європейські держави мають намір дотримуватися в процесі мирного врегулювання. При цьому європейські лідери вважають першочерговими завданнями припинення вогню, досягнення практичних домовленостей з безпеки в Чорному морі та створення умов для повноцінної мирної угоди.
Дискусії проходять після переговорів України, США і Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада і зустрічі американських представників з Путіним у Москві 12 листопада. Публічно підтверджених домовленостей про припинення війни або зміну принципів європейської безпеки поки не оголошено.
