Сотні українських військовослужбовців могли не повернутися до своїх підрозділів після проходження військової підготовки в Німеччині. Лише у федеральній землі Саксонія-Анхальт владі відомо більш ніж про 80 таких випадків, повідомляє Die Zeit із посиланням на результати власного розслідування. Українських військовослужбовців направляють до Німеччини для підготовки на полігонах Бундесверу в рамках європейської місії EUMAM.
Вони проходять як загальновійськову підготовку, так і навчання роботі із західними танками, артилерією, системами протиповітряної оборони та іншою технікою. За даними німецьких ЗМІ, частина військовослужбовців після прибуття на підготовку залишала місця навчання і не поверталася до своїх підрозділів. У масштабах усієї Німеччини кількість таких випадків може становити кілька сотень.
У Саксонії-Анхальт відомо більш ніж про 80 випадківОсобливу увагу в розслідуванні приділено навчальному полігону Альтенграбов у Саксонії-Анхальт. Саме в цій федеральній землі місцеве Міністерство внутрішніх справ має інформацію більш ніж про 80 українських військовослужбовців, які не повернулися після підготовки. За даними видання, частина таких військовослужбовців була мобілізована в Україні та не належала до добровольців.
Деякі з них використали можливість опинитися в Німеччині на військовій підготовці, щоб залишити службу. З початку масштабної програми підготовки в Німеччині навчання пройшли десятки тисяч українських військовослужбовців. Ще в березні 2026 року Бундесвер повідомляв більш ніж про 25 тис. підготовлених військових.
Навчання проводилося майже на 50 майданчиках у рамках понад 100 тренувальних місій. Статус таких військових у Німеччині відрізняється від статусу біженцівСитуація має окремий юридичний аспект. Військовослужбовці прибули до Німеччини не як люди, які втекли від війни, а були офіційно направлені Україною на навчання.
Тому сам факт українського громадянства не означає автоматичного отримання тимчасового захисту саме у зв'язку з залишенням місця військової підготовки. Німецькі органи повинні розглядати подальші підстави для перебування кожної такої людини індивідуально. При цьому повернення в Україну може спричинити для військовослужбовця кримінально-правові наслідки.
Українське законодавство розрізняє самовільне залишення частини та дезертирство. Останнє передбачає намір ухилитися від військової служби. Якщо дії військовослужбовця кваліфікують як дезертирство, вчинене під час воєнного стану, стаття 408 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
При цьому сам факт неповернення після навчання ще не дозволяє автоматично стверджувати, що в кожному конкретному випадку військовослужбовця визнано дезертиром: остаточна юридична кваліфікація залежить від обставин і рішень українських правоохоронних і судових органів. За матеріалами: Die Zeit, Бундесвер, Верховна Рада України
