У матеріалах розслідування операції "Форест Гамп" детективи НАБУ описують можливу спробу встановити контроль Офісу президента над державним Sense Bank, а також використання рахунків банку під час збору 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Частину процесуальних документів оприлюднили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко. Деталі з матеріалів клопотання слідства оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.
Він наголошує, що йдеться саме про версію детективів, викладену у процесуальних документах. Окремо в матеріалах слідства описаний епізод, пов'язаний із можливим встановленням контролю над державним Sense Bank. Фрагмент відповідного процесуального документа також оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко.
Згідно з документом, на який посилаються депутати, детективи стверджують, що невстановлені особи з Офісу президента поставили перед Іриною Мудрою завдання "взяти під контроль для Офісу Президента України АТ "Сенс Банк"". У матеріалах слідства зазначається, що 100% акцій банку належать державі, а метою таких дій нібито мало бути недопущення встановлення контролю над банком іншими владними структурами. Слідство також стверджує, що цю ініціативу нібито підтримали представники керівництва наглядової ради та правління Sense Bank.
Водночас наведені твердження є версією слідства, викладеною у процесуальних документах, і не означають встановлення вини згаданих осіб. У тому самому документі йдеться, що згодом невстановлені особи з Офісу президента нібито поставили перед Мудрою ще одне завдання – залучити необхідні кошти для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду. Фрагмент документу, оприлюдненого нардепом ГончаренкомСпочатку ВАКС визначив Галущенку заставу в розмірі 200 млн грн, однак пізніше її зменшили до 150 млн грн.
Саме рух частини цих коштів через Sense Bank та пов'язані компанії, за оприлюдненими матеріалами, зараз досліджують детективи. У матеріалах, які цитує Железняк, згадуються голова правління Sense Bank Олексій Ступак, колишній голова наглядової ради Микола Гладишенко та керівниця департаменту фінансового і валютного моніторингу Людмила Снігур. Слідство, за словами депутата, досліджує їхні контакти з Іриною Мудрою, Максимом Микитасем та іншими особами у контексті організації безготівкових переказів.
Як рухалися коштиОдним із ключових епізодів є рух коштів через рахунок ТОВ "Гіран Констракт" у Sense Bank. За матеріалами слідства, цей рахунок відкрили 17 червня 2026 року, а вже за кілька днів через нього почали проходити десятки мільйонів гривень.22-23 червня ТОВ "Востоктранслогістика", за наведеними даними, чотирма платежами перерахувало "Гіран Констракт" 35 млн грн як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Ще 48,86 млн грн компанія переказала на рахунок у Sense Bank зі свого рахунку в ПУМБ.
Таким чином, на рахунку "Гіран Констракт" у державному банку було акумульовано 83,86 млн грн.25 червня, за версією слідства, 46 млн грн із цього рахунку безпосередньо перерахували на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду як частину застави за Галущенка. Ще 37,86 млн грн перерахували компанії "Тетрас Оптіма" на рахунок в ОТП Банку. Разом з іншими коштами ця компанія згодом внесла до ВАКС 54 млн грн застави.
Наступного дня "Гіран Констракт" нібито переказала ще 4 млн грн компанії "Пелет Сервіс" як оплату будівельних матеріалів. Того ж дня всі 4 млн грн "Пелет Сервіс" направила на рахунок ВАКС. Отже, за підрахунками на основі оприлюднених матеріалів, безпосередньо з рахунків у Sense Bank на рахунок ВАКС могло надійти 50 млн грн.
Ще 37,86 млн грн спочатку пройшли через рахунок "Гіран Констракт" у Sense Bank, а потім через "Тетрас Оптіма". Загалом із державним банком таким чином пов'язаний грошовий потік щонайменше на 87,86 млн грн, хоча частина цих коштів була транзитною. Слідство перевіряє можливий обхід фінмоніторингуОкремий напрям розслідування стосується того, як ці операції проходили банківський фінансовий моніторинг.
За оприлюдненими Железняком матеріалами, детективи перевіряють, чи могли окремі платежі навмисно структурувати таким чином, щоб вони не привертали увагу автоматизованих систем контролю. Зокрема, великі суми оформлювали як фінансову допомогу, оплату товарів, будівельних матеріалів або послуг, після чого кошти протягом короткого часу направляли безпосередньо до ВАКС або проводили через інші компанії. У матеріалах слідства колишньому голові наглядової ради Sense Bank Миколі Гладишенку приписують допомогу із залученням компанії "Тетрас Оптіма", через яку до ВАКС було перераховано 54 млн грн.
Голова правління банку Олексій Ступак згадується у контексті погодження та координації фінансових операцій, а керівниця фінмоніторингу Людмила Снігур – у контексті комунікацій навколо переказів та можливого обходу контрольних процедур. Водночас це твердження сторони слідства, викладені у процесуальних матеріалах. Про обвинувальний вирок чи доведену вину згаданих осіб не йдеться."Економічна правда" повідомляє, що 19 серпня НАБУ проводить обшуки, пов'язані із Sense Bank.
Слідчі дії відбуваються на тлі масштабної операції НАБУ та САП "Форест Гамп", про початок якої антикорупційні органи оголосили того ж дня. Курс України раніше писав, що наприкінці червня за Германа Галущенка внесли повну заставу у розмірі 150 млн грн. Кошти на рахунок ВАКС переказали чотири приватні компанії: "Тетрас Оптіма", "Гіран Констракт", "Скайт Ретейл" та "Пелет Сервіс".
На той момент походження коштів і механізм їхнього руху публічно не розкривалися. Раніше Sense Bank також проводив внутрішній аудит після появи матеріалів розслідувань НАБУ та роботи парламентської ТСК. Тоді банк заявив, що перевірка не встановила надання преференцій, нестандартних умов обслуговування або порушення внутрішніх процедур.
За матеріалами: Ярослава Железняка, Економічної правди, Олексій Гончаренко
