Європейські ціни на газ на початку тижня пішли вгору на тлі нової невизначеності навколо Ормузької протоки. The Wall Street Journal повідомляє, що ринок реагує на суперечливі сигнали щодо безпеки судноплавства та перспектив швидкого дипломатичного врегулювання після того, як США захопили іранське судно. Ключова причина нервозності — ризик, що енергетичний коридор у Перській затоці знову залишиться нестабільним навіть попри розмови про переговори.
Associated Press пише, що протистояння США та Ірану знову тримає Ормуз у підвішеному стані: після коротких сигналів про можливе послаблення напруги ринок побачив нову ескалацію, а нафта різко подорожчала. На цьому тлі газ у Європі також дорожчає, бо трейдери закладають у ціни додаткову премію за ризик. Для Європи це особливо чутливо, бо Ормузька протока залишається критично важливим маршрутом для світового LNG-ринку.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, 93% експорту LNG з Катару і 96% з ОАЕ проходять саме через Ормуз, а це відповідає 19% світової торгівлі скрапленим газом. Єврокомісія та пов’язані з ЄС аналітичні матеріали також вказують, що близько 13% обсягів LNG, які проходять через протоку, прямують до Європи. Тому навіть без повного фізичного зриву поставок самі лише коливання навколо Ормузу швидко б’ють по європейських котируваннях.
Єврокомісія минулого тижня заявляла, що інфраструктура ЄС технічно готова заповнити сховища щонайменше до 80% до 1 листопада, але прямо застерегла: це залежить від доступності LNG у найближчі місяці. Саме тому будь-який новий ризик у Перській затоці ринок читає як загрозу для літнього сезону закачування газу перед зимою. Для України ця історія важлива не лише як зовнішній ринковий шум.
Якщо газ у Європі дорожчатиме стійко, це підвищуватиме тиск на електроенергію, добрива, промислові витрати та загальний інфляційний фон у регіоні. UNCTAD попереджає, що перебої в Ормузі вже підвищують ризики для енергоносіїв, транспорту та ширших витрат у вразливих економіках, а отже новий газовий стрес у ЄС матиме і прямий регіональний ефект. За матеріалами: The Wall Street Journal, AP, IEA, Knowledge for Policy / ЄС, Єврокомісія, UNCTAD
