В Україні за понад чотири місяці дії нової системи мотиваційних контрактів із визначеними термінами служби відповідні угоди підписали приблизно 8,6 тисячі людей. Ця кількість охоплює як чинних військовослужбовців, так і цивільних, які вирішили долучитися до армії. Про це повідомив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі "Українській правді", яка 28 жовтня опублікувала матеріал про перші результати армійської реформи.
Нову систему контрактів запровадили 15 червня 2026 року в межах експериментального урядового проєкту. Вона передбачає три види угод: піхотно-штурмові тривалістю від 6 до 14 місяців, а також бойові та базові контракти строком на два роки. Тривалість піхотно-штурмового контракту залежить від статусу військового.
Для тих, хто раніше звільнився зі служби, передбачено контракт від шести місяців, для чинних військовослужбовців – на десять місяців, а для новобранців – на 14 місяців. Після завершення контракту військові мають право на звільнення зі служби та відстрочку від повторної мобілізації. Базовий термін такої відстрочки становить шість місяців, але може збільшуватися залежно від попередньої тривалості служби та участі в бойових діях.
Однак, як з'ясувала "Українська правда", значна частина опитаних військових не поспішає укладати нові угоди. Головна причина – недовіра до гарантій звільнення після завершення контракту. Бійці побоюються, що через воєнний стан фактичне звільнення зі служби може виявитися складнішим, ніж передбачено документами.
Додаткове невдоволення викликає те, що військовослужбовці, які перебувають в армії з 2022 року або раніше, фактично отримали можливість укладати контракти на ті самі строки, що й новобранці. При цьому тривалість гарантованої перерви після служби не всі вважають достатньою для повернення до цивільного життя. Ще однією проблемою військові називають нерівномірне підвищення грошового забезпечення.
Зокрема, найбільше зросли виплати піхотинцям і штурмовикам, тоді як оператори безпілотників та представники інших бойових спеціальностей не отримали аналогічного підвищення. Водночас нова система виплат уже працює. Співрозмовники видання у війську та органах влади підтвердили, що передбачені підвищені виплати здійснюються.
Зокрема, командир одного зі штурмових підрозділів повідомив про відсутність затримок після початкових труднощів з оформленням документів. Роман Костенко вважає, що систему оплати служби необхідно переглянути, приділивши більше уваги військовим із тривалим бойовим досвідом. Він пропонує пов'язати розмір виплат із вислугою років і фактичним часом перебування на передовій.
Наразі це депутатська пропозиція, а не затверджена норма. За інформацією "Української правди", у Міністерстві оборони вже аналізують результати експерименту та відгуки військовослужбовців. Команда міністра Євгенія Хмари визначатиме, які положення реформи варто закріпити в майбутньому законопроєкті.
Крім того, відомство розробляє нову систему довгострокових контрактів для тих, хто планує продовжувати військову кар'єру. Такі угоди можуть передбачати додатковий пакет переваг, однак його зміст і строки запровадження поки не розкриваються. Окремо залишається невирішеним питання поетапного звільнення військових, мобілізованих на початку повномасштабного вторгнення.
Президент Володимир Зеленський раніше анонсував відповідний механізм, проте станом на 28 жовтня рішення про його запуск не ухвалено.
