Пожежі закінчуються, але травма залишається: прояви ПТСР і коли варто звернутися за допомогою

Пожежі закінчуються, але травма залишається: прояви ПТСР і коли варто звернутися за допомогою

Лісову пожежу можуть загасити за кілька днів, але для людей, які тікали від вогню, боялися за своє життя або втратили дім, наслідки здатні тривати значно довше. Запах диму, сирена пожежної машини або сильний вітер через місяці можуть раптово повернути відчуття небезпеки. Новий метааналіз, опублікований у червні 2026 року в Journal of Traumatic Stress, показує масштаб проблеми.

Учені об'єднали результати 33 досліджень дорослих і дітей, які пережили лісові пожежі, і виявили стійко підвищений рівень посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії та тривожних розладів. При цьому важлива засторога: тяжкі психологічні наслідки виникають далеко не в кожної людини, яка пережила пожежу. Більшість людей поступово відновлюються.

Але ризик значно вищий у тих, хто безпосередньо бачив вогонь, побоювався за своє життя, був евакуйований, отримав травми, втратив близьких або житло. Що показав новий аналіз 33 дослідженьАвтори метааналізу вивчили дослідження людей різного віку, які зазнали впливу лісових пожеж. Об'єднана поширеність ПТСР у досліджених групах становила 26,6%, депресії — 28,9%, тривожних розладів — 25,2%.

Ці цифри не можна трактувати як прогноз для кожної людини, яка опинилася поруч із лісовою пожежею. До досліджень потрапляли різні групи — від жителів територій із різним ступенем впливу до людей, які безпосередньо пережили евакуацію та руйнування. Крім того, показники залежали від того, скільки часу минуло після катастрофи.

Однак дослідники виявили важливу закономірність: проблеми не зникали одразу після закінчення надзвичайної ситуації. Навіть через кілька місяців поширеність кожного з трьох досліджених станів залишалася вищою за 14%. Це один із аргументів на користь того, що психологічна допомога після великих пожеж може бути потрібна не лише в перші дні евакуації, але й значно пізніше.

Чому пожежа особливо сильно діє на психікуЛісова пожежа відрізняється від багатьох інших надзвичайних ситуацій своєю непередбачуваністю. Напрямок вогню може швидко змінитися через вітер, а наказ про евакуацію іноді залишає людям лічені хвилини на рішення, що взяти з собою і куди їхати. Національний центр ПТСР США відзначає кілька факторів, які особливо збільшують психологічне навантаження: безпосередня загроза життю; травми; термінова евакуація та вимушене переселення; втрата дому або значної частини майна; розлука з близькими; загибель членів сім'ї, друзів або сусідів; побоювання за здоров'я через дим і забруднення повітря; невизначеність щодо повернення додому.

Причому стрес часто не закінчується після повернення пожежних машин у депо. Починається інший етап: страхові виплати, ремонт або повна перебудова будинку, пошук тимчасового житла, втрата роботи, зміна школи для дітей і фінансові проблеми. Для психіки це означає, що початкова загроза змінюється тривалим періодом невизначеності.

Поганий сон і страх після пожежі ще не означають ПТСРПісля пережитої небезпеки людині може бути важко спати, вона може постійно згадувати те, що сталося, дратуватися, лякатися різких звуків або почуватися настороженою. Такі реакції в перші тижні після тяжкої події поширені й самі по собі не означають, що в людини розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Національний центр ПТСР відзначає, що більшість людей після травмівної події поступово починають почуватися краще.

Для діагнозу ПТСР симптоми мають зберігатися понад місяць, відповідати певним діагностичним критеріям і помітно заважати повсякденному життю. Серед характерних проявів ПТСР можуть бути нав'язливі спогади про те, що сталося, уникання всього, що нагадує про пожежу, постійна настороженість, проблеми зі сном і концентрацією, дратівливість і зміни емоційного стану. Чому запах диму може знову викликати страхОдна з особливостей пережитої травми полягає в тому, що мозок пов'язує небезпечну подію з сигналами, які її оточували.

Після лісової пожежі таким нагадуванням може стати запах диму, звук сирени, пожежна машина, сильний вітер, суха спекотна погода або повідомлення про нове загоряння неподалік. Національний центр ПТСР окремо звертає увагу на цю проблему в регіонах, де пожежі повторюються. Люди можуть стикатися з такими нагадуваннями щороку, і новий сезон пожеж здатний знову посилювати тривогу.

Особливо тяжко це може переноситися тими, хто одного разу вже рятувався від вогню, що швидко наближається, або втратив майно. Наслідки іноді виявляються через рокиДослідження великих пожеж показують, що для частини людей психологічні наслідки виявляються дуже тривалими. Після руйнівних пожеж «Чорної суботи» в австралійському штаті Вікторія вчені спостерігали постраждалих протягом десяти років.

Дослідження показало, що в частини людей проблеми адаптації зберігалися через роки, а фінансові та сімейні труднощі після катастрофи були пов'язані з ризиком серйозніших психологічних проблем у подальшому. Ще один добре вивчений приклад — пожежа 2016 року в канадському Форт-Мак-Мюрреї, через яку довелося евакуювати понад 90 тисяч жителів. Дослідження виявляли підвищені показники ПТСР, депресії та тривоги через 18 місяців після катастрофи, а стан частини населення продовжували вивчати і через п'ять років.

Це показує важливу особливість стихійних лих: психологічний вплив визначається не лише тим, що людина пережила безпосередньо під час пожежі, але й тим, що сталося з її життям після неї. Діти також можуть довго переживати те, що сталосяДіти та підлітки не захищені від наслідків лише тому, що дорослі намагаються відгородити їх від подробиць. Після пожежі дитина може боятися залишатися сама, гірше спати, ставати більш дратівливою або тривожною, уникати розмов про те, що сталося, або, навпаки, знову і знову повертатися до нього.

Після пожежі у Форт-Мак-Мюрреї дослідження понад 3 тисяч школярів через 18 місяців виявило підвищені показники симптомів ПТСР, депресії та тривоги. Серйозніший безпосередній вплив пожежі був пов'язаний із гіршими психологічними показниками. При цьому свіжий метааналіз 33 досліджень не виявив статистично значущої загальної різниці між дорослими та молодими людьми за поширеністю вивчених розладів.

Тобто важливішим може бути не лише вік, а ступінь пережитої загрози, втрат і подальшого стресу. Що допомагає відновленню після пожежіПсихологічне відновлення не зводиться до однієї розмови чи універсальної поради. У перші тижні після катастрофи найважливішими завданнями стають відновлення відчуття безпеки та контролю над власним життям.

Фахівці Національного центру ПТСР виділяють кілька речей, які можуть підтримувати відновлення: повернення до зрозумілого щоденного розпорядку; контакт із сім'єю, друзями та іншими людьми, яким людина довіряє; поступове вирішення практичних проблем невеликими кроками; зниження кількості перегляду новин і кадрів катастрофи, якщо вони посилюють тривогу; повернення до звичної фізичної та соціальної активності; підтримка спільноти та сусідів. Соціальні зв'язки мають особливе значення. Після великої пожежі травмованою виявляється не лише окрема людина — порушується життя цілої спільноти.

Водночас саме спільнота може стати важливим джерелом підтримки: люди діляться досвідом, допомагають із житлом, транспортом, відновленням будинків і поверненням до звичайного життя. Коли варто звернутися за допомогоюСильні емоції безпосередньо після катастрофи не є чимось незвичайним. Але якщо з часом страх, спогади, порушення сну, тривога або пригніченість залишаються настільки вираженими, що людині стає важко працювати, вчитися, спілкуватися з близькими або виконувати звичайні повсякденні завдання, фахівці рекомендують обговорити стан із лікарем або фахівцем із психічного здоров'я.

Особлива увага може знадобитися людям, яким загрожувала безпосередня небезпека, які отримали травми, втратили близьких або житло, а також тим, хто був змушений надовго покинути свій дім. Головне тут — не вважати будь-яку реакцію після пожежі захворюванням, але й не очікувати, що психіка обов'язково «переключиться» в момент, коли вогонь загашено. Пожежа закінчується, коли зникає полум'я.

Для людини відновлення може починатися лише після цього — і іноді воно триває місяці або роки.

Поділитись новиною
Facebook Twitter Telegram