Володимир Путін публічно посилює очікування подальшого зниження ключової ставки в Росії, ставлячи голову центробанку Ельвіру Набіулліну перед складним вибором. Регулятор намагається підтримати економіку, що сповільнюється, але одночасно побоюється нового прискорення інфляції через зростання цін на паливо, бюджетних видатків і дефіциту пропозиції, що зберігається. За оцінкою агентства Bloomberg, тиск на Набіулліну посилився після того, як Путін почав відкрито говорити про необхідність пом'якшення грошово-кредитної політики.
Для російського бізнесу нижча ставка означає здешевлення кредитів, однак її надто швидке зниження може посилити зростання цін і послабити рубль. Публічний сигнал пролунав 14 липня під час зустрічі Путіна з головою Якутії Айсеном Ніколаєвим. Керівник регіону поскаржився на високу вартість кредитів і занадто міцний рубль, які ускладнюють роботу експортно орієнтованих підприємств.
BloombergНіколаєв розповів, що обговорював питання з Набіулліною і що вона нібито пообіцяла «досить впевнене» зниження ставки. Путін відповів, що це має відбуватися природним чином, виходячи з макроекономічних показників і стійкості економіки. Хоча формально російський центробанк самостійно приймає рішення, публічно висловлені очікування Путіна підвищують політичну ціну будь-якого кроку регулятора.
Якщо Банк Росії буде знижувати ставку повільніше, ніж розраховує Кремль, Набіулліну можуть звинуватити у стримуванні економіки. Більш різке пом'якшення, своєю чергою, створює ризик нового інфляційного стрибка. Центробанк уповільнив зниження ставкиНа засіданні 24 липня Банк Росії знизив ключову ставку всього на 0,25 відсоткового пункту — з 14,25% до 14% річних.
Це було мінімальне пом'якшення, яке розглядав регулятор: другим варіантом було збереження ставки без змін. З початку 2026 року ставка знизилася з 16% до 14%. У лютому, березні та квітні центробанк зменшував її на 0,5 відсоткового пункту, однак у червні та липні скоротив крок до 0,25 пункту.
Така динаміка показує, що простір для швидкого пом'якшення грошово-кредитної політики скоротився. Набіулліна пояснила обережність зростанням інфляційних ризиків. За оцінкою центробанку, стійкі показники інфляції залишаються в діапазоні 4–5% у перерахунку на рік, однак влітку прискорилося зростання цін, а інфляційні очікування населення помітно підвищилися.
Одним із головних факторів стало подорожчання палива. Бензин займає помітне місце у повсякденних витратах населення та витратах підприємств, тому його подорожчання поступово переноситься на вартість інших товарів і послуг. Банк Росії підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року з 4,5–5,5% до 6–7%.
Регулятор розраховує, що частина цінового стрибка виявиться тимчасовою, однак побоюється вторинних наслідків: підприємства можуть закладати дорожчі паливо та перевезення в ціни, а громадяни — змінювати споживчу поведінку в очікуванні подальшого подорожчання. Бюджет заважає швидше знижувати вартість кредитівДодатковою перешкодою для Набіулліної стала бюджетна політика Кремля. Центробанк очікує, що російський бюджет у найближчі роки буде більш стимулюючим, ніж передбачалося раніше.
Великі державні витрати підтримують попит і грошову масу, але одночасно можуть посилювати інфляцію. В оновленому прогнозі Банк Росії підвищив очікувану середню ключову ставку на 2026 рік до 14,5–14,6%. На 2027 рік регулятор заклав діапазон 10,5–12,5%, тоді як навесні розраховував на швидше пом'якшення політики.
Центробанк окремо попередив: якщо параметри бюджету передбачатимуть вищий структурний дефіцит, ставку доведеться утримувати на підвищеному рівні довше. Таким чином, заклики Кремля підтримати економіку дешевими кредитами вступають у суперечність із масштабними державними витратами, які обмежують можливості регулятора. Економіка Росії наблизилася до стагнаціїТиск на Набіулліну посилюється на тлі різкого уповільнення російської економіки.
Банк Росії знизив прогноз зростання ВВП у 2026 році з 0,5–1,5% до 0–1%. Нижня межа прогнозу означає, що за підсумками року економіка може взагалі не показати зростання. За даними регулятора, у другому кварталі економічна активність збільшувалася помірно.
Інвестиції залишалися стриманими, а підприємства у червні помітно погіршили очікування щодо майбутнього попиту та обсягів виробництва. Висока ставка збільшує вартість обслуговування боргів і ускладнює залучення нових кредитів. Особливо чутливі до неї підприємства цивільних галузей, які не отримують прямої підтримки з бюджету.
Компанії відкладають інвестиційні проекти, скорочують витрати та вимагають від влади прискорити здешевлення позикових коштів. Міцний рубль також викликає невдоволення експортерів. Він знижує рублеву виручку компаній, які продають товари за іноземну валюту, хоча одночасно допомагає стримувати вартість імпорту та інфляцію.
Швидше зниження ставки здатне послабити російську валюту, що підтримає експортерів, але створить додатковий ціновий тиск. Набіулліна наполягає на самостійності центробанкуГолова Банку Росії раніше заявляла, що регулятор враховує думки бізнесу, відомств та експертів, однак не сприймає заклики знизити ставку як тиск. За її словами, рішення приймаються на основі аналізу інфляції, кредитування, внутрішнього попиту, бюджету та зовнішніх ризиків.
Набіулліна також попереджала, що ефект високої ставки проявляється із затримкою — протягом кількох кварталів. За версією регулятора, саме тривалий період жорсткої грошово-кредитної політики дозволив уповільнити інфляцію після її попереднього прискорення. Bloomberg зазначає, що нинішня ситуація стає перевіркою здатності Набіулліної захищати обережний курс центробанку.
Їй необхідно враховувати побажання Путіна та зростаюче невдоволення бізнесу, але при цьому не допустити втрати контролю над цінами. Наступне засідання Банку Росії щодо ключової ставки призначено на 11 вересня. Судячи з оновленого прогнозу регулятора, різке зниження малоймовірне без помітного уповільнення інфляції, стабілізації паливного ринку та більшої визначеності щодо витрат бюджету.
За матеріалами: Bloomberg, Банк Росії
