Пекін розширює фінансові канали через Гонконг, а місто запускає нову інфраструктуру для торгівлі золотом. Це частина ширшої стратегії Китаю – посилити міжнародну роль юаня і зменшити залежність фінансових потоків від долара. Китайський центробанк оголосив нові кроки для зміцнення ролі Гонконгу як глобального офшорного хаба юаня.
Одночасно Гонконг почав пробну роботу центральної системи клірингу золота, яка має посилити позиції міста на ринку дорогоцінних металів. Один із головних кроків стосується програми Bond Connect, через яку інвестори з материкового Китаю можуть купувати офшорні облігації в Гонконгу. Річну квоту для таких операцій планують збільшити з 500 млрд до 800 млрд юанів.
Також програму мають розширити на доларові облігації та папери, випущені в Макао. Це важливо для китайських інституційних інвесторів, які шукають вищу дохідність за межами внутрішнього ринку. Усередині Китаю дохідність держоблігацій залишається низькою, тому доступ до офшорних інструментів через Гонконг стає способом диверсифікувати вкладення.
Ще один елемент пакета – посилення юаневої ліквідності в Гонконгу. За даними Financial Times, HKMA має більш ніж удвічі збільшити юаневу кредитну лінію для банків – до 500 млрд юанів. Крім того, у Гонконгу планують нову торговельну платформу для офшорних юаневих облігацій.
Паралельно місто розвиває інфраструктуру для золота. Нова система клірингу має зробити розрахунки за операціями з дорогоцінним металом простішими й менш ризиковими для учасників ринку. Також Гонконг просуває зв'язки із Шанхайською біржею золота через механізм Delivery Connect і розглядає розвиток інструментів, номінованих у юанях.
Пекін поступово будує альтернативні канали для торгівлі, інвестицій і розрахунків, у яких юань відіграє більшу роль. Гонконг у цій схемі залишається зручним мостом між материковим Китаєм і глобальним капіталом. Конкуренція за роль фінансового центру в Азії посилюється.
Гонконг намагається закріпитися не тільки як майданчик для облігацій і валютних операцій, а й як регіональний центр торгівлі золотом – активом, попит на який зростає через геополітичні ризики та сумніви щодо довгострокової ролі долара. Зміни в ролі долара, юаня і золота впливають на глобальні резерви, торгівлю, вартість капіталу та поведінку інвесторів. Чим активніше Китай просуває власну фінансову інфраструктуру, тим більше світова система відходить від однополярної доларової моделі.
Водночас це не означає швидкого витіснення долара або традиційних центрів торгівлі золотом на кшталт Лондона чи Нью-Йорка. Радше йдеться про поступове нарощування альтернативної інфраструктури, у якій Гонконг має стати одним із ключових вузлів для китайського капіталу, юаня і дорогоцінних металів. За матеріалами: Bloomberg, Bloomberg, Financial Times
