Удари українських дронів по російських нафтобазах призвели не лише до пожеж, а й до зриву паливних контрактів. Компанії, чиє пальне згоріло на сховищах, почали вимагати компенсації через суди. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на матеріали «Вёрстки».
Видання вивчило судові розгляди, в яких клієнти нафтобаз намагалися повернути втрачені нафтопродукти або стягнути їх вартість. В одній зі справ Арбітражний суд Москви в лютому 2026 року стягнув з розташованого в Криму «Морського нафтового терміналу» понад 8,4 млн рублів на користь компанії «Мосрегіонгаз». За документами позивача, після атаки дронів у жовтні 2024 року на терміналі згоріли 132 тонни бензину АІ-92 і майже 24 тонни дизеля.
Схожий спір розглядався між «Мосрегіонгазом» і «Платонівською нафтобазою» в Тамбовській області. Оператор сховища повідомив, що не може повернути клієнту понад 80 тонн бензину після атаки в червні 2024 року, і посилався на форс-мажор. Однак суд вказав, що подібні атаки на склади пально-мастильних матеріалів відбуваються не вперше, а нафтобаза не вжила достатніх заходів для захисту пального.
Це важливий момент: російські суди не завжди приймають удари безпілотників як автоматичну підставу для звільнення від відповідальності перед клієнтами. Для України ця історія показує економічний ефект ударів по нафтовій інфраструктурі РФ за межами прямої фізичної шкоди. Атаки створюють для російського паливного ринку додаткові витрати: згорілі обсяги, зірвані поставки, судові претензії та зростання ризиків для зберігання нафтопродуктів.
Раніше «Вёрстка» підрахувала, що у 2025 році Україна щонайменше 142 рази намагалася уразити російські НПЗ і нафтобази, а за майже чотири роки війни зафіксовано не менше 281 такої атаки. За оцінкою видання, понад 80% атак мали підтверджений результат — від пожеж і пошкоджень до зупинки роботи окремих об'єктів. За матеріалами: The Moscow Times, Вёрстка
