Сенатський банківський комітет США готується розглянути CLARITY Act – законопроєкт, який має розділити контроль над цифровими активами між SEC і CFTC та дати криптобіржам, стейблкоїн-компаніям і DeFi-проєктам чіткіші правила гри. У США після кількох місяців затримок знову просунувся один із ключових законопроєктів для крипторинку – Digital Asset Market Clarity Act, або CLARITY Act. Сенатський комітет з банківської справи призначив на 14 травня засідання, на якому має розглянути оновлений текст документа.
CLARITY Act має створити федеральну рамку для цифрових активів. Головна ідея – чіткіше розділити повноваження між двома регуляторами: Комісією з цінних паперів і бірж США та Комісією з торгівлі товарними ф'ючерсами. SEC зберігатиме контроль над цифровими активами, які фактично є цінними паперами, а CFTC отримає ширші повноваження щодо спотових ринків цифрових товарів.
За оцінкою Latham & Watkins, у разі ухвалення законопроєкт надасть CFTC "ексклюзивну юрисдикцію" над спотовими ринками цифрових товарів і створить режим реєстрації для криптобірж, брокерів і дилерів. Для індустрії це означає спробу замінити багаторічну модель регулювання через судові позови більш передбачуваними правилами. Найбільшими потенційними вигодонабувачами можуть стати великі криптобіржі, емітенти стейблкоїнів, кастодіальні сервіси, інституційні інвестори та частина DeFi-інфраструктури.
Вони отримають чіткіші вимоги до реєстрації, розкриття інформації, боротьби з шахрайством і протидії відмиванню грошей. Це може знизити юридичні ризики для компаній, які працюють у США або хочуть залучати американський капітал. Окремий конфлікт виник навколо стейблкоїнів і дохідності для їхніх власників.
За даними Baker McKenzie, компроміс у Сенаті стосується питання, чи можуть користувачі отримувати винагороду за зберігання стейблкоїнів. Банки наполягали, що такі продукти можуть бути схожими на банківські депозити без відповідного нагляду і здатні відтягувати гроші з традиційної банківської системи. Компромісний підхід передбачає жорсткіші обмеження на пасивну дохідність, але залишає простір для винагород, пов'язаних із реальною активністю користувача – платежами, переказами або іншими транзакційними діями.
Саме тому криптокомпанії загалом підтримали рух законопроєкту, тоді як банківське лобі продовжує тиснути на сенаторів. Документ ще не став законом. Навіть якщо банківський комітет підтримає CLARITY Act, його доведеться провести через повний склад Сенату, узгодити з текстом аграрного комітету та версією, яку Палата представників уже схвалила в липні 2025 року голосами 294 проти 134.
Для українських інвесторів і криптокористувачів значення CLARITY Act не обмежується американським ринком. США залишаються ключовою юрисдикцією для бірж, емітентів стейблкоїнів, ETF, венчурного капіталу та інституційних грошей. Якщо правила стануть зрозумілішими, це може вплинути на ліквідність, доступність продуктів, вимоги до платформ і поведінку глобального крипторинку.
Водночас для ринку це не гарантія швидкого зростання цін на криптоактиви. Законопроєкт знижує частину регуляторної невизначеності, але одночасно може посилити вимоги до платформ, звітності, комплаєнсу та контролю за ризиковими продуктами. Тому головний виграш – не миттєвий ціновий ефект, а спроба перевести американський крипторинок із сірої зони в повноцінну регуляторну систему.
За матеріалами: Senate Banking Committee, Latham & Watkins, Galaxy, Baker McKenzie, CoinDesk
