Станом на 1 травня 2023 року непрацюючі кредити (NPL) у державних банках становили 53% від їхнього загального кредитного портфеля.
Про це пишуть аналітики SOE Weekly, проаналізувавши дані НБУ.
При цьому частка непрацюючих кредитів у приватних банках становила 22%.
"Станом на 1 лютого 2022 року частка NPL у держбанках становила 46%. Вона зросла до 53% станом на 1 травня 2023 року на тлі російського вторгнення.
Однак частка NPL у "ПриватБанку" за той самий період знизилася на 1 відсотковий пункт – з 68% до 67%. В інших держбанках – включно з "Укрексімбанком", "Ощадбанком" та "Укргазбанком" – частка непрацюючих кредитів різко зросла більш ніж на 15 відсоткових пунктів, сягнувши 43% із початкових 27%", – йдеться у дайджесті.
Збільшення частки NPL у держбанках, крім "ПриватБанку", насамперед пояснюється зростанням частки NPL в іноземній валюті, яка зросла на 24 відсоткові пункти – з 23% до 47%. Таке зростання, ймовірно, пов'язане зі значною девальвацією гривні по відношенню до долара США: офіційний обмінний курс змінився з 28,4 грн/дол. у лютому 2022 року до 36,6 грн/дол. у травні 2023 року, кажуть експерти.
"Ця розбіжність також може бути пов'язана з тим, що "ПриватБанк" після націоналізації зосередився на роздрібному банківському обслуговуванні, яке менше постраждало від повномасштабної агресії Росії, тоді як інші банки мали значні кредитні портфелі в корпоративному сегменті, у тому числі кредити держпідприємствам. Для перевірки цієї гіпотези нам потрібні додаткові дані", – додали вони.
Аналітики також зауважують, що слід очікувати подальшого зростання частки непрацюючих кредитів у держбанках після націоналізації "Сенс Банку" (раніше "Альфа-Банку").
