Війна має власну динаміку. І здатність армій адаптовувати лежить в серці цієї динаміки. Генералів Першої світової війни висміювали за відсутність уяви. Але знадобився час, щоб перетворити армію громадян в інтегровані збройні сили, які в 1918 році змогли успішно провести Стоденний наступ.
Україна і Росія зіштовхнулися з аналогічним викликом зараз. Той, хто зможе адаптуватися і змінити свою армію швидше і краще, переможе, – пише в статті для The Telegraph колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Великої Британії генерал Річард Даннатт.
Він пояснює, що для Владіміра Путіна і його генерала Сєргєя Суровікіна виклик полягає в тому, щоб створити нові сили, здатні піти в наступ навесні. Але для цього їм бракує багато ключових компонентів. Мобілізовані росіяни не мотивовані, а ще Москві не вистачає командирів низького рівня. У радянській і російській військовій системі немає традиції сержантського складу. Хоча вона грає роль головної опори більшості західних армій включно з британською.
Не менш гірким для Суровікіна є усвідомлення того, що корупція в процесі російських військових закупівель накопичила зброю гіршої якості, ніж та, якою користуються НАТО і Захід.
«Все це і не тільки призведе до утворення громіздкої сили, яка знову буде покладатися на масу і тупу артилерію. Сталін якось жартував, що кількість може перерости в якість. Але в Україні це твердження, швидше за все, призведе до загибелі дуже великої кількості молодих росіян, які неохоче маскуються під солдатів», – пише генерал Даннатт.
Президент Володимир Зеленський і генерал Валерій Залужний зіштовхнулися з дзеркальним завданням створити засоби для проведення вирішальної кампанії. І шанси поки на їхньому боці, але успіх не гарантований.
«Так, українці в формі і без неї демонструють надзвичайну рішучість перемогти у війні і зберегти обраний ними спосіб життя. І вони отримують значну підтримку Заходу для цього. Але цієї підтримки не достатньо», – зауважує британський військовий.
Після анексії Криму в 2014 році Захід, а зокрема Велика Британія, проводили тренування для українських військових, допомагаючи почати трансформаційний процес, який сильно пришвидшився після 24 лютого, коли Росія почала вторгнення. Дотепер західна підтримка, яку заохочували британці і надавали здебільшого американці, дала Україні засоби, щоб не зазнати поразки у війні.
Подаровані ПЗРК Javelin і NLAW допомогли придушити початкову російську атаку. Супутниковий інтернет Starlink змінив українську систему комадування і контролю. А далекобійні артилерійські системи HIMARS рознесли російську логістику. Але лише зараз Захід починає чути українські прохання дати наступальні засоби.
«Франція збирається передати легкі «танки» AMX-10. США жертвують 50 БМП Bradley, а Німеччина передасть більшу частину своїх запасів БМП Marder. А Британія? Головний вболівальник, здається, втратив свій голос», – іронізує британський генерал.
Чому Британія не може піти стопами своїх американських, французьких і німецьких союзників і теж запропонувати сучасні сухопутні засоби?
«Жорстока реальність в тому, що нам нічого дати. Роки недостатнього фінансування британської армії тут потрапляють в поле уваги. Бойові машини CVR(T) розроблені ще в 1970-х роках і їм не місце на сучасному маневреному полі бою, як і броньованим патрульним машинам, закупленим для кампаній по боротьбі з партизанськими рухами в Іраку і Афганістані», – пише генерал Даннатт.
Він додає, що британські танки Challenger гостро потребують оновлення, так само як і БМП Warrior. Однак, у випадку другої з цих машин було вирішено, що їхнє оновлення надто дорого обійдеться. Тому БМП Warrior знімуть з озброєння. БМП Ajax не працюють. А БТР Boxer ще не були поставлені британській армії.
«Це повертає нас до Warrior. Якщо ми збираємося раніше терміну списати їх, то чи не краще було б подарувати їх українцям?» – пропонує британський генерал.
Армія Великої Британії роками проводила навчання в Польщі. І вона має хороший досвід в перекиданні бронетехніки на польську територію. Тренери можуть навчити українських піхотинців нею користуватися.
«Давайте дозволимо Україні отримати від цих машин якусь користь, перш ніж ми відправимо їх на звалище. Затримки створюють ризик поразки. До цього часу ми допомагали Україні не програти у війні з Путіним. Тепер ми повинні допомогти їй перемогти», – йдеться в статті.
