Національна система охорони здоров'я у Китаї опинилася під натиском кризи, яку спричинила остання хвиля захворюваності на COVID-19.
Про це повідомляє The New York Times.
Як пише видання, у найкращі часи китайські лікарні вже були переповнені, недофінансовані та неадекватно укомплектовані. Але наразі, коли коранавірус вперше вільно поширюється країною, медична система виходить на межі своїх можливостей. Попри те, що кількість хворих зростає, медичні працівники змушені боротися з вірусом серед колег. У деяких лікарнях кількість медичного персоналу, які мають позитивний результат тесту на коронавірус, настільки значна, що один працівник змушений виконувати роботу п’яти і навіть більше фахівців.
"Щоб забезпечити достатню кількість персоналу, деякі медичні заклади відмовилися вимагати від лікарів і медсестер перевіряти себе перед роботою. Один лікар у центральному місті Ухань сказав, що персонал лікарні, де він працює, практично на 80-90% інфікований", – пише NYT.
Фактичний масштаб надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я в Китаї важко оцінити – уряд відмовився від масового тестування після різкого скасування суворих антикарантинних заходів у країні. Недостатній рівень вакцинації в країні, відсутність колективного імунітету зумовили побоювання, що кількість смертей може сягнути тих, які спостерігалися раніше під час пандемії в таких місцях, як США, Західна Європа, Гонконг.
Дані, оприлюднені місцевою владою останніми днями, схоже, підтверджують, що вірус поширюється – з багатьох міст і провінцій щодня надходять повідомлення про сотні тисяч заражень. Також багато запитань щодо кількості смертей, пов’язаних безпосередньо з COVID-19, оскільки чиновники враховують лише тих, хто помер від дихальної недостатності.
"Офіційно семеро людей померли від вірусу після пом’якшення правил пандемії 7 грудня, і ця цифра спростовує неофіційні дані з усієї країни – від тисняви катафалків біля крематорію в Пекіні до переповнення жовтими мішками з трупами в деяких похоронних бюро", – коментує NYT події, що розгортаються.
У деяких лікарнях так мало робочої сили, що лікарів-пенсіонерів просять повернутися на роботу, медичний персонал привозять зі східних провінцій Шаньдун і Цзянсу, студентів медичних вишів не відпускають додому на зимові канікули, проти чого вони вже протестують.
"Працівники охорони здоров’я переживають хаос за лаштунками ситуації, позначений зміною політики, фізичним і психічним виснаженням і широким розчаруванням через неспроможність уряду дати їм час підготуватися до значного сплеску кількості пацієнтів", – підкреслює видання.
Щоб полегшити навантаження на працівників лікарень, уряд працює над збільшенням кількості так званих "лихоманок" по всій країні. Це окремі "крила" в лікарнях або окремі клініки, які призначені для лікування пацієнтів з лихоманкою, незалежно від наявності у них коранавірусу. У Пекіні уряд заявив, що переобладнав порожні стадіони та карантинні центри на подібні заклади, збільшивши кількість клінік для лікування лихоманки до понад 1000 за останні тижні.
Нагадаємо, Китай був першою країною, яка відчула паніку від COVID-19, коли він почав поширюватися з Уханя у 2019 році. Згодом, протягом останніх трьох років, країна значною мірою придушила вірус за допомогою дорогого поєднання масових тестувань, суворих карантинів і закриття кордонів. Проте уряд міг використати час, щоб зміцнити свою систему охорони здоров’я, створивши запаси ліків і побудувавши більше відділень інтенсивної терапії. Це дало б змогу розпочати масштабну акцію вакцинації, націлену на мільйони вразливих людей похилого віку, які не бажали вакцинуватися. Проте Китай мало що зробив з цього, знову занурившись у кризу, як у перші дні пандемії.
Нещодавно повідомлялось, що у Китаї за перші 20 днів грудня зафіксовано понад 250 млн випадків зараження COVID-19, уряд запроваджує низку локальних карантинних заходів в окремих районах країни.
Раніше ми писали, що міста Китаю захлеснула нова хвиля COVID-19. В аптеках відчувається дефіцит найпопулярніших ліків.
Також повідомлялося, що наприкінці минулого місяця по всьому Китаю прокотилася хвиля протестів проти коронавірусних обмежень. Це стало найбільшим виявом суспільного невдоволення з моменту приходу Сі Цзіньпіна до влади у 2012 році.
