Інститут вивчення війни (ISW) пояснив, чому Володимир Путін відмовився цього року виступати зі щорічним посланням до Федеральних зборів. Одна з причин, зокрема, полягає у відсутності позитивної повістки дня.
Аналітики інституту пишуть, що рішення російського президента відкласти своє щорічне послання до Федеральних зборів свідчить про його невпевненість у своїй здатності формувати російський інформаційний простір на тлі зростаючої критики його невдач в Україну.
Послання президента РФ до Федеральних зборів, Держдуми і Ради Федерації – це щорічна промова, введена в російську конституцію у лютому 1994 року.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін може виступити з посланням у 2023 році та закликав росіян припинити "ворожити на кавовій гущі" щодо часу наступного послання.
"Путін, можливо, не впевнений у своїй здатності виправдати ціну війни для російських внутрішніх і глобальних справ, виступаючи перед російською громадськістю та елітами. Перемога в Україні дозволила б Путіну затушувати російські людські та фінансові втрати, як це було в 2014 році, але Росія не мала жодних значних перемог з моменту окупації Лисичанська на початку липня. Раніше Путін намагався продати анексію частково окупованих Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей як велику перемогу, що лише викликало подальше невдоволення серед російських еліт і підірвало наративи державної пропаганди", – йдеться у звіті ISW.
Аналітики нагадали, що Путін вже скасував свою щорічну конференцію з росіянами в прямому ефірі, яку він проводив протягом десяти років, ймовірно, намагаючись уникнути відповідей на питання про військові невдачі РФ.
"Схоже, що Путін все частіше звертається до сценаріїв і заздалегідь записаних виступів, таких як його зустріч 25 листопада з 18 відібраними жінками, які неправдиво представилися матерями мобілізованих військовослужбовців. Путін, ймовірно, намагається запобігти ризикам, пов'язаним з необхідністю відповідати на складні питання. Однак скасування конференції може підірвати популістську привабливість Путіна як правителя, який підтримує зв'язок зі своїм населенням", – наголосили в ISW.
Основні висновки ISW:
Володимир Путін відклав своє щорічне звернення до Федеральних зборів РФ, що свідчить про те, що Кремль не впевнений, що зможе й надалі формувати російський інформаційний простір. Українські офіційні особи прогнозують, що російські війська можуть спробувати розпочати широкомасштабний наступ на початку 2023 року. Українська протиповітряна оборона збила всі безпілотники, які російські війська запустили в атаку 14 грудня. Українські джерела повідомили, що на підконтрольну Україні територію повернулися 64 військовополонених. Кремль, ймовірно, активізує інформаційні операції, спрямовані на представлення української влади як такої, що утискає релігійні свободи та свободу преси. Українські війська продовжували контрнаступальні операції, а російські війська проводили контратаки в районі Сватового та Кремінної. Російські війська продовжували наступальні операції в районі Бахмута та Авдіївки. Російсько-терористичні війська продовжували оборонні дії на південь від Дніпра у Херсонській області. Кремлівські чиновники визнали, що отримують скарги на мобілізацію, незважаючи на її "фактичне завершення". Українські партизани продовжують допомагати українським силам у виявленні важливих російських об'єктів.