Конфлікт Вірменії та Азербайджану вкотре загострився у ніч проти 13 вересня. Сторони звинуватили одна одну у збройних провокаціях, після чого прем'єр Вірменії Нікол Пашинян уже встиг зателефонувати до російського лідера Володимира Путіна, а потім і оголосив, що проситиме про допомогу у Росії та ОДКБ.
Докладніше про те, в чому суть конфлікту Азербайджану та Вірменії – у матеріалі нижче.
Що сталося
Вірменія заявила про "інтенсивний обстріл із застосуванням артилерії, великокаліберних гармат і безпілотників з боку Азербайджану в напрямку Горіс, Сотк і Джермук". Пашинян зателефонував Путіну, потім Макрону. Після чого провів Радбез і заявив, що проситиме про допомогу у РФ та ОДКБ. Азербайджан, у свою чергу, заявив, що "Вірменія здійснила широкомасштабну провокацію на Дашкенському, Кельбаджарському і Лачинському напрямках". Також повідомлялося про жертви серед військових.
Вірменія
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян також встиг зателефонувати російському диктатору Путіну. Пашинян заявив йому про "провокації Азербайджану", а також "закликав світову спільноту до "адекватної" реакції на обстріли. Після Путіна Пашинян також подзвонив і президенту Франції Еммануелю Макрону.
На тлі відновлення конфлікту в ЗМІ з'явилися повідомлення, що розміщена у Вірменії 102-а російська військова база в Гюмрі нібито була піднята через тривогу, але ця інформація не підтвердилася. Також не підтвердилася інформація і про досягнуті домовленості про перемир'я з 02:30.
Зазначимо, Вірменія входить в Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), разом з Росією, Казахстаном, Киргизією, Таджикистаном і Узбекистаном. Будучи членом ОДКБ, Вірменія може звернутися до організації за допомогою. Цією можливістю Пашинян і скористався, провівши засідання Ради безпеки.
"У зв'язку з агресією проти суверенної території Республіки Вірменія прийнято рішення офіційно звернутися до Російської Федерації з метою реалізації положень Договору про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу, а також до Організації Договору про колективну безпеку та до Ради Безпеки ООН", – повідомили у Пашиняна.
Азербайджан
У Міноборони Азербайджану провели брифінг, в ході якого заявили про "масштабну диверсію з боку Вірменії".
"Новина про вторгнення Азербайджану на територію Вірменії у вірменських ЗМІ та сегменті соціальних мереж – не більше ніж маячня", – заявив Азербайджан, вказавши на Вірменію як "державу-терориста і окупанта в регіоні".
Крім того, в азербайджанських ЗМІ повідомляється, що "в останні місяці почастішали провокації у напрямку Лачинського та Кельбаджарського районів", а "військова техніка ЗС Вірменії продовжує бути присутньою на тимчасово підконтрольних російським миротворцям територіях Азербайджану".
Передісторія
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією триває вже не перше десятиліття, сторони роками билися за контроль над Нагірним Карабахом. Востаннє серйозно конфлікт загострювався у вересні 2020 року. Тоді після декількох тижнів перестрілок, які спричинили жертви з обох сторін, було підписано угоду про припинення вогню між країнами. Посередником виступив Путін, а російські військові в якості "миротворців" були розміщені між Вірменією і Нагірним Карабахом на п'ять років.
Згідно з угодою, синім кольором на карті вказані території Нагірного Карабаху, взяті під контроль Азербайджаном. Жовтим, червоним, салатовим – території, які повинні бути передані Азербайджану.
Відзначимо, конфлікт між Азербайджаном і Вірменією навколо Нагірного Карабаху вже загострювався і цього року – у серпні. Тоді в Азербайджані заявили про обстріл своїх військових у напрямку Лачинського району з території, де тимчасово розташований миротворчий контингент Росії.
Однак після цього, наприкінці серпня, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зустрічався з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Брюсселі. Сторони обговорювали врегулювання відносин між країнами, зокрема й Нагірний Карабах. Переговори планувалося продовжити на рівні МЗС за місяць. А чергова зустріч Пашиняна та Алієва запланована на листопад.
