Українська металургія може втратити 1,6 млрд доларів через екомито ЄС

Українська металургія може втратити 1,6 млрд доларів через екомито ЄС

Сумарні потенційні втрати через механізм транскордонного вуглецевого коригування СВАМ для експорту української металургійної промисловості у 2030 році можуть скласти $1,6 млрд. Втрати за певними видами металопродукції оцінюються як наступні:чавун – $96 млн,сталеві напівфабрикати – $588 млн,прокат – $899 млн,труби – $39 млн,інші продукти – $25 млн.У 2024 році вітчизняний металургійний сектор експортував до Євросоюзу продукції на $3,3 млрд.У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну та сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення виплат у рамках механізму на суму $311 млн. Із часом негативний вплив посилюватиметься через зростання цін на викиди CO2 та поступове скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).Вже до 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату, зважаючи на їх вуглецевоємність і необхідність сплати європейського вуглецевого податку.Нагадаємо, що з набуттям остаточної чинності в CBAM потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд, можливі втрати експорту – 4,7 млрд. На тлі скорочення експорту й ВВП бюджети всіх рівнів недоотримуватимуть податкові платежі. Зокрема, у 2030 році сума недоотриманих податків може досягти $1,3 млрд.З огляду на негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на економіку український бізнес зауважує необхідність участі держави в розв’язанні проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС.Як повідомляв GMK Center, Норвегія планує впровадити механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2027 року. Влада країни прагне захистити національну промисловість і стимулювати скорочення викидів CO2 у світі

Поділитись новиною
Facebook Twitter Telegram