Громадяни Австрії в неділю йдуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за президента країни.
Усього у виборах беруть участь сім кандидатів, але найбільші шанси перемогти має чинний президент, колишній лідер "Зелених" Александр ван дер Беллен.
У ван дер Беллені, який провів передвиборчу кампанію під гаслом "Безпечний вибір у буремні часи", вбачають стабільного лідера на тлі енергетичної кризи та інфляції. Під час останнього передвиборчого виступу в п'ятницю австрійський президент пожартував: "Найбільшим конкурентом у неділю буде диван".
За деякими даними, ван дер Беллен уже в першому турі набирає понад 50% голосів, що дозволить йому переобратися без додаткового голосування.
На другому місці – висуванець австрійської Партії свободи Вальтер Розенкранц із 15%. Розенкранц раніше відзначився скандальною заявою щодо України: заявляв, що через швидке надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі Відень може переглянути свою участь у ньому.
Партія свободи – єдина велика політсила Австрії, яка не підтримала кандидатуру ван дер Беллена.
Президент Австрії обирається на шість років. Хоча за конституцією він має великі повноваження – зокрема призначає та звільняє канцлера й міністрів, вводить у дію закони, підписує міжнародні договори від імені держави тощо, – на практиці його роль переважно церемоніальна.
Тим не менш, в Австрії президент часто виступає "модератором" для врегулювання політичних криз. За каденції ван дер Беллена таке ставалося принаймні двічі: у 2019 році, коли під час корупційного скандалу пішов у відставку уряд із Партією свободи, та у 2021-му, коли ця ж доля спіткала колишнього канцлера Себастьяна Курца.
