Російські компанії зіткнулись з технологічною кризою через санкції Заходу – через них виникла серйозна нестача напівпровідників, електричного та компʼютерного обладнання, які потрібні для дата-центрів у країні.
Про це пише Financial Times.
Газета нагадує, що більшість найбільших світових виробників мікросхем, включаючи Intel, Samsung, TSMC і Qualcomm, повністю зупинили бізнес в Росії після того, як США, Велика Британія та Європа ввели експортний контроль на товари з використанням мікросхем, виготовлених або розроблених у США чи Європі.
"Це призвело до дефіциту більших, бюджетних мікросхем, які використовуються у виробництві автомобілів, побутової техніки та військової техніки. Поставки більш досконалих напівпровідників, які використовуються в передовій побутовій електроніці та ІТ-обладнанні, також були різко скорочені.
І здатність країни імпортувати іноземні технології та обладнання, що містить ці чіпи, включаючи смартфони, мережеве обладнання та сервери даних, була різко обмежена", – наголошує видання
"Всі маршрути постачання від серверів до комп’ютерів до iPhone – все – зникло", – сказав один із керівників західних виробників чіпів.
Оскільки РФ не може експортувати велику частину своєї сировини, імпортувати критично важливі товари або отримати доступ до світових фінансових ринків, економісти очікують, що ВВП Росії цього року скоротиться на 15 відсотків.
Експортний контроль над технологіями "подвійного використання", які можуть мати як цивільне, так і військове застосування – наприклад, мікрочіпи, напівпровідники та сервери – імовірно, матиме одні з найбільш серйозних і довготривалих наслідків для економіки Росії, підкреслює FT.
Найбільші телекомунікаційні групи країни не матимуть доступу до обладнання 5G, а у компаній, які постачають хмарні послуги, наприклад, "Яндекс" і "Сбербанк", будуть проблеми із розширенням дата-центрів.
У той час як у Росії є кілька вітчизняних компаній з виробництва мікросхем, а саме АТ "Мікрон", MCST і Baikal Electronics, російські групи раніше покладалися на імпорт значної кількості готових напівпровідників від іноземних виробників, таких як SMIC у Китаї, Intel у США та Infineon у Німеччині. MCST і Baikal в основному покладалися на заводи на Тайвані та в Європі і їхні чіпи власної розробки.
Зазначається, що MCST розглядає варіант перенесення виробництва власної продукції на російські заводи, що належать "Мікрону".
Але торік Сбербанк заявив, що чіпи "Ельбрус", які розробила MCST, "катастрофічно" провалили всі перевірки. Зокрема, памʼять, обробка інформації і робота інтернет-звʼязку у "імпортозаміщених" мікросхемах значно гірші, ніж у чіпах від Intel.
Росія історично могла покладатися на несанкціоновані ланцюги постачання "сірого ринку" для забезпечення певним технологічним і військовим обладнанням, купуючи західну продукцію у торговельних посередників в Азії та Африці через брокерів.
Проте світовий дефіцит мікросхем і критично важливого компʼютерного обладнання означає, що і ці канали пересохли.
"Деякі компанії організували поставки з Казахстану", – сказав керівник Інституту інтернет-досліджень у Москві Карен Казарян.
"Деякі китайські компанії другого рівня готові до постачання. На російських складах є запас комплектуючих, але це не той обсяг, який їм потрібен, він не стабільний, і ціни виросли щонайменше вдвічі", – каже експорт.
Виконавчий директор одного з виробників чіпів заявив, що "якщо говорити про споживчу електроніку, телефони, компʼютери і сервери, то у більшості випадків виробники за межами Росії не постачають такі товари в РФ, навіть коли мікросхеми в цих продуктах належать Китаю".
Він додає, що, попри небажання Сі Цзіньпіна засуджувати війну в Україні, кілька китайських компаній вирішили припинити продаж своїх смартфонів до Росії.
Ці компанії побоялися, що бездіяльність вплине на їхні бренди, і їх не переконало навіть те, що таку електроніку не включали у санкції, щоб не карати російських споживачів безпосередньо.
