За прогнозами, дев'ять із десяти українців можуть опинитися за межею бідності – чи справді все так погано?
Війна Росії в Україні суттєво вдарила по економіці нашої країни та доходах громадян. Найімовірніше, через падіння доходів українцям доведеться міняти свої споживчі звички та починати економити. Більше того, за прогнозами ООН, якщо війна не закінчиться найближчим часом, то 9 із 10 наших громадян можуть опинитися за межею бідності. Повірити в такий прогноз складно, особливо на тлі черг за бензином, який з кожним днем стає дедалі дорожчим.
Сайт разом з експертами розбирався, чи загрожують злидні нашим громадянам.
Різні оцінки бідності
Цього тижня Організація Об'єднаних Націй заявила, що якщо війна Росії з Україною затягнеться, це призведе до того, що 9 із 10 українців опиняться за межею бідності.
"В Україні зруйновані будівлі, дороги, мости, лікарні, школи на суму не менше 100 мільярдів доларів США. Половина підприємств повністю закрита, інша половина зазнає труднощів", – йдеться у повідомленні ООН.
За їхніми словами, якщо війна в Україні затягнеться, то це може поставити під загрозу майже двадцять років розвитку цієї країни.
Справді, у регіонах, де йдуть бойові дії, вже зруйновано багато підприємств, які давали роботу сотням тисяч людей, відсутня критична інфраструктура, яку знищили російські війська. Однак у центральних і західних областях життя триває і говорити про те, що там живуть поголовно бідні люди, не доводиться.
Як рахувати бідність
За оцінками авторитетних світових організацій, бідність буває різною. Наприклад, Світовий банк каже, що абсолютна бідність – це життя менш ніж на 1,9 долара на день. Це справедливо лише для бідних країн. Для держав із середнім рівнем ВВП рівень бідності становить уже 3,2 долари на день, а для країн з високим ВВП на душу населення – бідними вважаються люди з витратами до 5,5 доларів на день.
Найчастіше під абсолютною бідністю мається на увазі стан, у якому людина неспроможна задовольнити на свій дохід навіть базові потреби у їжі, житлі, одязі, теплі чи може оплатити лише мінімальні потреби, які забезпечують біологічне виживання.
Наприклад, в Україні абсолютну бідність можна оцінити, як доходи нижчі за прожитковий мінімум. І тут невдача – як рахувати прожитковий мінімум? Адже він є офіційним та реальним. За оцінками економістів, ці цифри відрізняються у 2-3 рази.
"Якщо оцінювати рівень бідності населення, то оцінок справжніх у нас ніколи не було через велике розшарування на багатих офіційно безробітних, але з доходом у 3-5 тисяч доларів США на місяць, і офіційно працюючих з достатком за прожитковим мінімумом. Це можна назвати парадоксом українського ринку праці", – пояснює "Сьогодні" аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.
Ще одне питання – за яким курсом рахувати рівень бідності. Давайте візьмемо цифру 5,5 доларів на день, як пропонує Світовий банк. На який курс множити цю цифру – на офіційний НБУ чи реальний в обмінниках. Відмінність буде на 20-30%.
"Гривня після війни триматиметься в рамках 35-40 гривень за долар. Так, формально девальвація може становити 100-300%, але ми бачили, як швидко відреагував НБУ на початку війни. Ймовірно, вони також професійно готують ринок на період після війни і не дадуть гривні впасти. Тим більше, що у нас є підтримка міжнародних кредиторів, а отже, рівень ЗВР буде достатнім", – пояснює Максим Орищак.
Чи справді все так погано
Експерти кажуть, що песимістичний прогноз ООН ґрунтується на досвіді життя країн після війни, а також на тому, що зараз немає тимчасових орієнтирів щодо завершення поточної війни.
"Вони кажуть так, бо є розуміння – Україні потрібно буде допомогти після війни не лише фінансовими ресурсами, а й управлінським досвідом, досвідом життя після війни. Без такої підтримки Україна може опинитися в умовах довгострокової трудової кризи", – говорить Максим Орищак.
За його словами, Україна потребуватиме міжнародної допомоги, як Німеччина після Другої світової війни.
"Вони отримали фінансову допомогу від Америки й зуміли грамотно та ефективно розпорядитися грошима. У перше десятиліття держава проводила інвестиційні вливання у промислове виробництво. Завдяки цьому вже у 50-х фінансову кризу подолали і почався бурхливий економічний розвиток", – зазначає Максим Орищак.
Експерт каже, що зараз європейські кредитори заговорили про необхідність контролю над фінансами, що виділяються Україні, а значить, вони готуються до підтримки країни, щоб уникнути непотрібних витрат і непотрібних управлінських кроків. У правлячого складу країни може забракнути досвіду і знань для подолання всіх труднощів у повоєнний час.
"Якщо не втрутитися, то ООН бачить негативні перспективи для населення. У будь-якій компанії на різних стадіях життя корпорації потрібні то генеральні директори, хто вміє керувати та розвивати, то антикризові менеджери", – говорить Максим Орищак.
